Події

 Роздуми на Хрестопоклінну Неділю читати далі   

 

 Подвижниця віри христової. Життя і подвиг м. Йосифи Ісопенко, ЧСВВ  читати далі   

 

 Відбулися реколекції для дівчат читати далі   

 

 Захист кандидатської кандидатської дисертації с. Дарії Турків, ЧСВВ читати далі   

 

 Вічні Обіти с. Юліани Дзюбатої читати далі   

 

 

administrator

Відійшла по вічну нагороду до Господа с.Модеста Марія Сеник, ЧСВВ

с.Модеста Марія Сеник, ЧСВВ

   22 листопада 2020 року Божого відійшла по вічну нагороду до Господа с.Модеста Марія Сеник, ЧСВВ – вірна дочка своєї Церкви і народу. 

  Сестра Модеста Марія Сеник народилася 22 березня 1938 р. в селі   Лагодів, Перемишлянського району, Львівської області в християнській сім’ї. Батьки – Петро та Олена, з дому Профета були простими селянами-хліборобами. Батько брав участь у ІІ світовій війні, під час якої потрапив до німецького полону. Після повернення до рідного села працював завгоспом у школі, мати працювала на різних роботах та займалась домашньою працею.

  У 1945 р. Марія пішла в школу у рідному селі. Вже з дитинства батьки виховували дітей у християнському дусі. З встановленням радянської влади в Західній Україні Українська Греко-Католицька Церква було заборонено, а приналежність до неї означало заслання або в’язницю. Як згадувала сестра Модеста батько відправляючи її до школи казав: “Що в школі тебе будуть вчити, то ти вчися, але завжди молися, Бог є, і треба з Богом жити”.

Садочок у с.Лагодів. Марія – с.Модеста сидить у І ряді зліва

  Марія була здібною ученицею, однак через відмову вступити до комсомолу її було відчислено зі школи. Аж через рік вона змогла продовжити навчання та у 1958 р. закінчити школу. Після того сестра працювала деякий час у бухгалтерії місцевого колгоспу.

 Вступивши у 1963 р. на економічний факультет Львівського сільськогосподарського інституту Марія продовжувала практикувати християнське життя. Тоді ж познайомилася із о.Євстахієм Смалем, ЧНІ, який бачивши у молодої дівчини покликання до чернечого життя розповів про підпільний монастир сестер Василіянок. Так, весною 1966 р. Марія вступила до монастиря, а 7 липня того ж року отримала Облечини з рук блаженного владики Василя Величковського, ЧНІ та прийняла нове ім’я – Модеста. Вічні Обіти сестра склала 9 липня 1976 року на руки м.Юлії Зеленої, ЧСВВ у Золочеві, де Літургію відслужив о.Дам’ян Богун, ЧСВВ.

 Нелегко було сестрі поєднувати навчання в інституті та монаше життя, яке в ті часи вимагало великої обережності. В підпіллі с.Модеста багато співпрацювала із о.Євстахієм Смалем: часті нічні Літургії, підготовки дітей та дорослих до Святих Тайн Сповіді і Причастя. Монахиня разом з іншими своїми співсестрами зазнавала частих переслідувань і допитів. Про один з таких випадків згадує у своїй книзі “Христові Обручниці” п.Богдан Головин. Під час проведення Літургії о.Євстахієм, хтось із сусідів доповів про це в міліцію, яка одразу приїхала до дому, де відбувалась Служба. Отець встиг заховатися, а сестру відвезли до міліцейського відділку: “Тут цікавилися, хто відправляв Службу Божу. С.Модеста заперечувала, що ніякого Богослужіння не було. В її сумці знайшли фелон та інші церковні речі. Наступного дня в Управлінні держбезпеки Львівської області оперуповноважений намагався завербувати сестру в донощики, однак марно. Так, с.Модесту дев’ять разів викликали до управління, на що вона завжди відповідала ствердно, що не збирається бути донощиком”. Про цей випадок дізнались в інституті, де навчалась сестра і одразу викликали “на розмову” до заступника декана: “Як він мене сварив! – Що ти зв’язалася з тими шарлатанами! Ніколи церква не буде воюючою! І в цей момент – згадувала сестра, я відчула голос Божий, голос Духа Святого, який промовляв – “І пекельні ворота її не подолають!”.

 З Божою допомогою сестра успішно склала випускні іспити в інституті і отримала направлення на викладацьку роботу у Крукеницький технікум сільськогосподарського обліку, де з перервою працювала два роки. Згодом через навантаження у праці та відсутність часу для монаших обов’язків с.Модеста переїхала до Львова, де влаштувалась викладачем в сільськогосподарську школу бухгалтерії. Однак і тут були часті перевірки та доноси на сестру. Після кількох років монахиня розпочала працю на курсах бухгалтерів промисловості тієї ж школи у Львові, де їй допомагали священики, які на той час також викладали в цьому навчальному закладі. Це о.Володимир Маїк, ЧНІ, о.Йосип Когут, ЧСВВ та о.Володимир Євстахович.

  Під час праці у Львові сестра мешкала на квартирі по вул. Калініна, 11 (тепер вул.Замарстинівська) разом із с.Агафією Кіндратюк, ЧСВВ, яка була її односельчанкою. Сюди часто приходили священники та відправляли Божественні Літургії, проводили Сповіді. Також с.Модеста разом з іншими сестрами чергувала у церкві Преображення у Львові: “Як Преображенку взяли, ми чергували ночами. Ну думаємо все, напевно завтра нас посудять. Але Господь Бог всемогучий!”.

Проведення екскурсії у музейно-меморіальному комплексі ім. Патріарха Йосифа Сліпого

  Після виходу УГКЦ з підпілля с.Модеста виконувала уряд настоятельки Провінційного дому у Львові з 1993 до 1995 років. Того ж 1995 р. Товариство “Свята Софія” викупило землю та дім родини Сліпих у селі Заздрість на Тернопільщині і запросило до праці в ньому сестер Василіянок. З 1998 р. сестра була призначена до праці на цій місійній станиці – родинному селі Патріарха Йосифа Сліпого. Велика шанувальниця та популяризаторка особи митрополита Йосифа Сліпого сестра Модеста разом з іншими сестрами Василіянками впродовж багатьох років доглядала музейно-меморіальний комплекс імені Патріарха Йосифа, проводила екскурсії, знайомила відвідувачів із життям, душпастирською та науковою діяльністю митрополита.

  Сестра Модеста залишиться в пам’яті своїх співсестер у Христі, рідних, близьких людиною сильної волі і духа, вимогливою та водночас вирозумілою до всіх, вірною Обручницею Христа, яка сьогодні промовляє разом із святим апостолом Павлом: “Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг”.

Урочисте Святе Причастя, ц. Андрія м. Львів 12 червня, 2010 р.

Біля ц. Андрія, м. Львів 12 червня 2010

Завершення ХІ Провінційної Капітули

Архимандриня м. Марчела Рункан

Архимандриня м. Марчела Рункан

 М. Даниїла Винник подякувала Сестрам  запросила до слова Архимандриню м. Марчелу Рункан. У своєму слові мати наголосила, що наша Провінція є частиною великої Василіянської сімї, а також внесла роз’яснення щодо спільноти споглядального життя, яка бажає утворитися у нашій Провінції.

  Опісля м. Даниїла Винник подякувала Богові за дар можливості провести Капітулу у цей нелегкий час та побажала, щоб гасло Капітули «Так нехай світить перед людьми ваше світло» (Мт. 5,16) було пригадкою для Сестер на наступних 5 років.

   Також м. Даниїла подякувала о. Йоанікію Чверенчуку за очолювання Капітули, м. Марчелі Рункан та с. Еммануїлі Вішці за присутність, підготовчій та Капітульній комісіям, секретаркам Капітули, сестрам-обліковцям та всім сестрам-Делегаткам.

  Словами: «Оголошую ХІ Провінційну Капітулу закритою» мати Даниїла Винник завершила засідання Капітули.

  Після закриття Капітули усі сестри-делегатки помолилися Акафіст до Св. Макрини та  Подячний гімн “Тебе Бога хвалимо” та на завершення зробили спільне фото.

 

 

 

 

Четвертий день Капітули

   10 вересня 2020 р. Б.  – особливий день в історії  Провінції Пресвятої Тройці в Україні, адже цього дня Делегатками Провінційної Капітулі було обрано нову Протоігуменю. Нею стала  м. Даниїла Винник, а також вибрано Провінційних Дорадниць. У новообрану Провінційну Управу ввійшли:

м. Даниїла Винник – Протоігуменя

С. Севастіяна Зінькевич – Заступниця Протоігумені та перша Дорадниця

С. Магдалина Витвицька  друга Дорадниця

С. Інокентія Братців третя Дорадниця

С. Євстахія Романчук  четверта Дорадниця

  Хай Господь дарує Своє світло та всі потрібні ласки для нової Провінційної Управи, щедро благословляє,  щоб це служіння було на Божу славу і на користь та спасіння Його людові.

 

Третій день Провінційної Капітули

  Третій день XI Провінційної Капітули розпочався Утренею та Божественною Літургією, яку відслужив о. Йоанікій Чверенчук, ЧСВВ.

  Капітулярні Сестри, зміцнені роздумами над Словом Божим, розглянули  внески, які стосувались  молитовного життя, формації, управління.

   У другій половині дня Сестри мали можливість випрацювати напрямні щодо подальшого нашого служіння в Церкві.

   Ввечері Сестри висловили слова вдячності  Провінційній Управі за служіння і провід Провінції.

…Я буду тебе прославляти,

Мій Боже, я буду Тебе величати!

Дякуйте Господу, добрий бо Він,

Бо навіки Його милосердя!

Другий день Капітули

 День розпочато Утренею та Божественною Літургією. Після молитви Словом Божим члени ХІ Провінційної Капітули розпочали засідання I Сесії.

  Важливою подією цього дня був п’ятирічний звіт Протоігумені мати Даниїли Винник,  у якому вона коротко проаналалізувала кожну спільноту та  її служіння. Архимандриня м. Марчелла Рункан  подякувала Богові і сестрам за працю, яка здійснюється в нашій Провінції.

  У другій половині дня Сестри слухали звіт Провінційної Економки с. Інокентії Братців про фінансовий стан Провінції.

 Наступним етапом дня був розгляд сестрами результатів Опитника та випрацювання  напрямних щодо подальших пріоритетів служіння Провінції. 

  Спільною Вечірнею та рекреацією завершився день.

Розпочалась XI Провінційна Капітула Сестер ЧСВВ

  Сьогодні, 7 вересня, Сестри Чину Святого Василія Великого Провінції Пресвятої Тройці в Україні  розпочали свою XI Провінційну Капітулу, яка відбувається у смт. Рудно і буде тривати до 11 вересня.

  Гаслом Капітули є слова із Святого Писання: «Так нехай світить перед людьми ваше світло…» (Мт.5,16).

  Архиєрейську Божественну Літургію  очолив Митрополит Львівський Ігор Возьняк у співслужінні із о. Йоанікієм Чверенчуком, ЧСВВ.  У своєму пастирському слові владика закликав учасниць Капітули бути відкритими на дію Святого Духа, а ті, на кого вкаже Бог та покличе до служіння, щоб мали відвагу його прийняти.

  Після Св. Літургії відбулося привітання Сестер, які святкують 25-ліття монашого життя. Цього року свій ювілей відзначають: с. Ольга Михалюк, с. Арсенія Кльоб, с. Наталя Стиранець, с. Доротея Іванус, с. Назарія Михайлюк та с. Зиновія Душна.

  Відкриття Капітули розпочалось словом м. Даниїли, яка  привітала сестер Делегаток  та розпочала працю проханням про світло Святого Духа. Сестри заспівали молитву «Царю Небесний», після чого м. Даниїла зачитала уривок з Євангелія від св. Матея  (5, 16).

 Опісля м. Даниїла зачитала лист від Блаженнішого Святослава з нагоди проведення ХІ Провінційної Капітули. Уділивши своє архієрейське благословення, він подякував за молитви сестер, які покріплюють всю нашу Церкву та за активне служіння на Христовій ниві і побажав обрати гідних провідниць – добрих виконавиць Господньої волі.

  Мати Даниїла запросила до слова м. Марчелу Рункан – Архимандриню, яка прибула з Риму, щоб бути присутньою на Капітулі. Мати привітала всіх присутніх, наголосивши на тому, що час Капітули – це запрошення до великої відповідальності, глибшої єдності з Господом та між нами. А також закликала просити в Богородиці ласку говорити наше «Так» Господеві.

  По завершенні церемонії відкриття Капітули, Делегатки перейшли до каплиці, щоб помолитись Молебень до Св. Макрини.

Боже, Творче й Создателю всього,

спрямуй спішно твоїм благословенням діло рук наших,

яке ми для слави Твоєї починаємо,

і нас ізбав від усякого зла,

бо Ти єдиний всесильний і Чоловіколюбець.

 

Вічні Обіти 08.08.2020 р. Б.

     08.08.2020р.Б. – особливий день в історії спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого Провінції Пресвятої Тройці в Україні, адже цього дня с. Епіфанія Монташевич, с. Софія Говзан та с. Теофана Камінська прирекли назавжди вірність Господеві та склали свої Вічні Обіти на Ясній Горі в Гошеві.

      Чин Вічних Обітів уділив о. Йоан Школик, ЧСВВ у співслужінні із о. Володимиром Маланюком, ЧСВВ та о. Юрієм Лисишиним. Помолитися за Сестер та їх привітати приїхала с. Тереня Шиналь – Генеральна Дорадниця, а також з’їхалися Сестри з різних куточків нашої Провінції. Ососбливим це свято було ще й тому, що воно відбулося на Ясній Горі в Гошеві – під Покровом та Материнським заступництвом Пресвятої Богородиці, яка прославилася у Чудотворній Гошівській Іконі. І цю присутність Марії відчули, мабуть, всі, хто прибув на свято.
   Дякуємо Тобі, Господи, за покликання бути Твоїми обручницями – такий неоціненний дар! Будь прославлений через кожну з нас! А Ти, Пресвята Богородице, веди нас до Бога!

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі