Події

 Роздуми на Хрестопоклінну Неділю читати далі   

 

 Подвижниця віри христової. Життя і подвиг м. Йосифи Ісопенко, ЧСВВ  читати далі   

 

 Відбулися реколекції для дівчат читати далі   

 

 Захист кандидатської кандидатської дисертації с. Дарії Турків, ЧСВВ читати далі   

 

 Вічні Обіти с. Юліани Дзюбатої читати далі   

 

 

Роздуми на Хрестопоклінну Неділю

“Хресту Твоєму поклоняємось Владико і святеє Воскресіння Твоє славимо!” – заспівають сьогодні у всіх церквах. Цим піснеспівом возвеличимо разом Хрест та Воскресіння Христове.
  Вдивляюсь у Розп’яття: в зранене сотнями ударів Пресвяте Тіло… в ті потоки крові, що течуть із розшарпаної шкіри Живої Людини… в синяки від побоїв… в суміш поту від непосильного тягару хреста і плювотиння насмішників… в зболене обличчя … в увінчану терням голову Творця… Згадуються слова пророка: “Дивитимуться на Того, Кого прокололи”. Неможливо спокійно дивитись на таке видовище! Співчуття до Того Хто постраждав, переплітається із каяттям, як тієї через яку Він страждав.
  Дивлячись на Розп’ятого мимоволі вдивляєшся далі. А далі був пустий хрест, уже без Розп’ятого; далі був гріб, а потім і гріб опустів. Розп’ятий об’явився Воскреслим! Без важкої трагедії Хреста, не було б великої перемоги Воскресіння! Саме тому ми сьогодні поклоняємось хресту і славимо Воскресіння одночасно.
  Дуже корисно для душі вдивлятись в Розп’ятого, та в такого правдивого, як у “Страстях Христових” Мела Гібсона. Також варто посидіти перед хрестом без Розп’ятого Ісуса, перед хрестом як таким.
  Чи може важкість привести до облегшення? Чи може трагедія через три дні виявитись перемогою? Чи може смуток перетворитись у радість? Якщо з Богом – то може! Ісус це доказав.
  Євангелист Марко сьогодні передає нам слова Ісуса: ” Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною.” Якось так дуже лагідно звучать ці слова: “Коли хтось хоче” та “якщо хочеш”. Ти не мусиш, тобі не треба. Тільки, якщо хочеш іти за Господом. Маленька умова (та умови, рамки є всюди, і вони є запорукою успішності виконання завдання) – зректися себе і взяти свій хрест. Що є тим важким, непосильним, надокучливим у моєму житті, від чого я радше готова відвернутись, забути, не думати, а краще позбутись цього і взагалі щоб цього не було!? А Ісус каже: візьми це і йди за Мною. Візьми свою можливо не просту історію життя, важкість теперішньої ситуації, хворобу, нестерпного ближнього, незрозумілу подію, обставини на які не можеш повпливати і йди з цим за Ісусом. Ось що важливо – не неси це сама, йди з цим за Ісусом! Різниця кардинальна.
  За переказами, коли Ісусові “вручили” хресне дерево, Він обійняв його. Цим немовби заохочує мене – прийми той хрест, який є у твоєму житті, обійми його, притулись: тобто визнай, що це і це – є. Не втікай, не ховайся, не заперечуй. Прийми, порівняйся з цим, і сміливо бери та йди з цим всім за Христом. Проблема швидше вирішується, коли ми називаємо її, коли приймаємо факт її існування, тоді можна думати що з нею робити, як її вирішувати, як з нею жити.
  Апостол Павло запевняв нас – “Я можу все у Тому, Хто мене укріплює!” Сьогодні, коли знаходимось у половині Великого посту, коли частина шляху покаяння вже пройдена, і залишається ще пів дороги до Великодня, свята Церква ставить нам на вшанування Хрест Господній. У спеку робітники після важкої праці відновлюються в прохолоді дерева, а ті, що чинять подвиг праці над пристрастями і здобування чеснот у часі Великого Посту, можуть сьогодні підкріпитись у підніжжі хресного дерева. Нехай Той, Хто померши на хресті, переміг сили зла, буде сьогодні моєю надією і прикладом найбільшої любові.

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі