Події

18.08.2019 р. Б – у переддень великого празника – Преображення Господа нашого Ісуса Христа в монастирі Святого Йосифа Обручника в м. Івано-Франківську 4 Сестер Чину Святого Василія Великого сказали Господеві своє вічне «Так» читати далі 

 

1 серпня, у день празника Преподобної Матері Макрини двоє наших Сестер-постулянток облеклись в монаший одяг та прийняли нові імена  читати далі 

 

20 червня  у стінах Папського Східного Інституту в Римі на факультеті східного канонічного права с. Магдалина Витвицька захистила свою докторську дисертацію читати 

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі

 

Спогади про с. Марію Клюку, ЧСВВ

    Сестра Марія – Софія Клюка народилася 12 травня 1912 року у с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області. Ще в дитячому віці почула поклик Ісуса: „Іди за мною“, і за порадою пароха цього села, починаючи від дев’ятирічного віку складала обітницю посвяти Господеві в день Непорочного Зачаття, кожного року. Однак, вступила до монастиря лише у 1936 р. і до останнього подиху свого життя жертвувала Ісусові свої праці та молитви.

 

Читати далі »

    У 1939 р. склала Тимчасові обіти, а у 1952 р. Урочисту Професію Довічних Обітів.

     Завжи тиха, спокійна та урівноважена, була прикладом цілопальної жертви Господеві, живучи Євангелією та черпаючи сили у стіп Євхаристійного Христа.

     Її монаше життя починалося, коли наша Церква переживала нелегкі часи підпілля. Після насильного виселення, сестри були змушені проживати по квартирах. Але і в цей нелегкий час, с. Марія пам’ятає про головну заповідь Христа – любити свого ближнього і прощати. Один із епізодів її життя підкреслює цю чесноту. В часи підпілля с. Марія проживала по вул. Котляревського, 20, м. Івано-Франківськ, де часто відправлялася Служба Божа. Одного вечора сестра поверталася додому і її збив мотоцикл. В лікарні,  при обстеженні, виявляють удар в голову і лікар вимагає подати справу в суд. Але с. Марія прощає чоловікові, говорячи: „ Нехай Бог простить“. Та лікар далі наполягає на справедливому завершенні справи, застерігаючи: „Ви осліпнете, будете калікою“. Та с. Марія своє здоров’я поручає в руки Божі, відповідаючи: „Як Бог дасть, так буде“. За цей вчинок милосердя Бог винагородив сестру довгим життям та незліченними ласками. Центром її життя був Христос, який давав сили терпіти, прощати і з радістю служити Господеві і ближнім.

       Молодим сестрам завжди говорила: „Любіть Ісуса, довіряйте Йому і дякуйте за кожну мить свого життя“. З її уст ніколи не виходили слова нарікання чи незадоволення, тому що кожний обов’язок виконувала з любов’ю до свого Обручника. Її часто можна було бачити в каплиці з вервицею в руках, де вона молилася за всіх сестер, за Церкву і за наш народ. Завжди скромна і жертвенна, намагалася допомогти сестрам у виконанні домашніх обов’язків, і робила це з любов’ю , відчуваючи радість у служінні ближньому. Її слова були завжди прості та щирі, доповнені добрими ділами, які свідчили про цілковиту посвяту Господеві. Вона залишається для нас правдивим свідком Христа, який спонукує кожну з нас прямувати до святості. Адже Ісус сказав: „Будьте святі, бо Я Святий“.

        Сестра Марія Клюка відійшла у вічність 3 вересня 2006 р на 94 році життя.

        Похоронена на монастирському цвинтарі в селі Погоня 15 км від  м. Івано-Франківська.

        Нехай Господь упокоїть душу слугині Марії у своїх вічних оселях!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.