Події

 Роздуми на Хрестопоклінну Неділю читати далі   

 

 Подвижниця віри христової. Життя і подвиг м. Йосифи Ісопенко, ЧСВВ  читати далі   

 

 Відбулися реколекції для дівчат читати далі   

 

 Захист кандидатської кандидатської дисертації с. Дарії Турків, ЧСВВ читати далі   

 

 Вічні Обіти с. Юліани Дзюбатої читати далі   

 

 

Спогади про с. Марію Клюку, ЧСВВ

    Сестра Марія – Софія Клюка народилася 12 травня 1912 року у с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області. Ще в дитячому віці почула поклик Ісуса: „Іди за мною“, і за порадою пароха цього села, починаючи від дев’ятирічного віку складала обітницю посвяти Господеві в день Непорочного Зачаття, кожного року. Однак, вступила до монастиря лише у 1936 р. і до останнього подиху свого життя жертвувала Ісусові свої праці та молитви.

 

Читати далі »

    У 1939 р. склала Тимчасові обіти, а у 1952 р. Урочисту Професію Довічних Обітів.

     Завжи тиха, спокійна та урівноважена, була прикладом цілопальної жертви Господеві, живучи Євангелією та черпаючи сили у стіп Євхаристійного Христа.

     Її монаше життя починалося, коли наша Церква переживала нелегкі часи підпілля. Після насильного виселення, сестри були змушені проживати по квартирах. Але і в цей нелегкий час, с. Марія пам’ятає про головну заповідь Христа – любити свого ближнього і прощати. Один із епізодів її життя підкреслює цю чесноту. В часи підпілля с. Марія проживала по вул. Котляревського, 20, м. Івано-Франківськ, де часто відправлялася Служба Божа. Одного вечора сестра поверталася додому і її збив мотоцикл. В лікарні,  при обстеженні, виявляють удар в голову і лікар вимагає подати справу в суд. Але с. Марія прощає чоловікові, говорячи: „ Нехай Бог простить“. Та лікар далі наполягає на справедливому завершенні справи, застерігаючи: „Ви осліпнете, будете калікою“. Та с. Марія своє здоров’я поручає в руки Божі, відповідаючи: „Як Бог дасть, так буде“. За цей вчинок милосердя Бог винагородив сестру довгим життям та незліченними ласками. Центром її життя був Христос, який давав сили терпіти, прощати і з радістю служити Господеві і ближнім.

       Молодим сестрам завжди говорила: „Любіть Ісуса, довіряйте Йому і дякуйте за кожну мить свого життя“. З її уст ніколи не виходили слова нарікання чи незадоволення, тому що кожний обов’язок виконувала з любов’ю до свого Обручника. Її часто можна було бачити в каплиці з вервицею в руках, де вона молилася за всіх сестер, за Церкву і за наш народ. Завжди скромна і жертвенна, намагалася допомогти сестрам у виконанні домашніх обов’язків, і робила це з любов’ю , відчуваючи радість у служінні ближньому. Її слова були завжди прості та щирі, доповнені добрими ділами, які свідчили про цілковиту посвяту Господеві. Вона залишається для нас правдивим свідком Христа, який спонукує кожну з нас прямувати до святості. Адже Ісус сказав: „Будьте святі, бо Я Святий“.

        Сестра Марія Клюка відійшла у вічність 3 вересня 2006 р на 94 році життя.

        Похоронена на монастирському цвинтарі в селі Погоня 15 км від  м. Івано-Франківська.

        Нехай Господь упокоїть душу слугині Марії у своїх вічних оселях!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі