Події

18.08.2019 р. Б – у переддень великого празника – Преображення Господа нашого Ісуса Христа в монастирі Святого Йосифа Обручника в м. Івано-Франківську 4 Сестер Чину Святого Василія Великого сказали Господеві своє вічне «Так» читати далі 

 

1 серпня, у день празника Преподобної Матері Макрини двоє наших Сестер-постулянток облеклись в монаший одяг та прийняли нові імена  читати далі 

 

20 червня  у стінах Папського Східного Інституту в Римі на факультеті східного канонічного права с. Магдалина Витвицька захистила свою докторську дисертацію читати 

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі

 

Спогади про с.Марію Войтович, ЧСВВ

   Сестра Марія Василина Войтович народилася 3 червня 1920 р.Б. в с. Себачив у Польщі. Потім проживала в м. Белз, в Україні. В сім’ї Войтовичів було троє дітей: один брат, сестра Галина і наймолодша Василина. Батько був священиком, та в молодому віці Бог покликав його до себе. Виконуючи своє священиче служіння, він заразився на тиф і помер, так і не побачивши своєї молодшої доньки. Мама була розумною жінкою і добре виховувала своїх дітей. За свідченням с. Марії, після смерті батька Митрополит Андрей Шептицький заопікувався їхньою сім’єю, як за дітьми-сиротами священика. Вже будучи в монастирі, с. Марія часто підходила до погруддя Шептицького, молилася до нього і називала своїм батьком.

   

Читати далі »

   Свої шкільні роки Василина провела в гімназії сестер василіянок у Львові по вул. Длугоша 17 а. Ще тоді, будучи молодою дівчиною, бачивши посвяту сестер, бажала наслідувати їх і присвятити своє життя Богові. Та почалася війна. Сім’я Войтовичів переїхала до Польщі, а Василина вирішила залишитися в Україні. В цей час сестра знайшла собі роботу в Госінспекції по карантину рослин, де працювала лаборанткою. Коли для УГКЦ настали часи підпілля, Василина продовжувала контактувати з сестрами василіянками. Бажання прийти на службу Богові щораз більше зростало, і в день Св. Василія Великого – 14 січня 1972 р. вона прийшла до монастиря, де прийняла монаший постриг і отримала нове ім’я Марія. 14 січня 1978 р. сестра склала Професію Довічних Обітів. В монастирі сестри пізнали с. Марію як лагідну, смиренну особу. Була мовчазною та особливо делікатною у спілкуванні з іншими. Добре знала польську мову, тому часто м. Ірина поручала перекладати їй духовні книжки на українську мову. Більшу частину свого часу сестра Марія проводила учитанні духовних книг та в молитовній злуці з Богом, дякуючи за отримані ласки. Завжди пам’ятала, щоб у всьому приподобатися Господеві. Своїм життям свідчила, що Ісус був її єдиною Любов’ю і Радістю. Часто ділилася своїми роздумами про зустріч з Господом після своєї смерті, як колись зустрінеться зі своїм батьком, якого ніколи не бачила.

    Померла с. Марія 15 серпня 2013 р. та похована в Зимній Воді поряд з нашими сестрами. Вічна їй пам’ять.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.