Події

 Вічні Обіти с. Юліани Дзюбатої читати далі   

 

 Храмовий празник у монастирі Введення в храм Пресвятої Богородиці у Житомирі читати далі   

 

 02.12.2020 р. Б. упокоїлася в Господі с.Олександра Пущинська, ЧСВВ  читати далі  

 

 Відійшла по вічну нагороду до Господа с.Модеста Марія Сеник, ЧСВВ  читати далі  

 

 Провінційна Капітула. Вибір Протоігумені та її ради  читати далі 

 

Спогади про с.Марію Войтович, ЧСВВ

   Сестра Марія Василина Войтович народилася 3 червня 1920 р.Б. в с. Себачив у Польщі. Потім проживала в м. Белз, в Україні. В сім’ї Войтовичів було троє дітей: один брат, сестра Галина і наймолодша Василина. Батько був священиком, та в молодому віці Бог покликав його до себе. Виконуючи своє священиче служіння, він заразився на тиф і помер, так і не побачивши своєї молодшої доньки. Мама була розумною жінкою і добре виховувала своїх дітей. За свідченням с. Марії, після смерті батька Митрополит Андрей Шептицький заопікувався їхньою сім’єю, як за дітьми-сиротами священика. Вже будучи в монастирі, с. Марія часто підходила до погруддя Шептицького, молилася до нього і називала своїм батьком.

   

Читати далі »

   Свої шкільні роки Василина провела в гімназії сестер василіянок у Львові по вул. Длугоша 17 а. Ще тоді, будучи молодою дівчиною, бачивши посвяту сестер, бажала наслідувати їх і присвятити своє життя Богові. Та почалася війна. Сім’я Войтовичів переїхала до Польщі, а Василина вирішила залишитися в Україні. В цей час сестра знайшла собі роботу в Госінспекції по карантину рослин, де працювала лаборанткою. Коли для УГКЦ настали часи підпілля, Василина продовжувала контактувати з сестрами василіянками. Бажання прийти на службу Богові щораз більше зростало, і в день Св. Василія Великого – 14 січня 1972 р. вона прийшла до монастиря, де прийняла монаший постриг і отримала нове ім’я Марія. 14 січня 1978 р. сестра склала Професію Довічних Обітів. В монастирі сестри пізнали с. Марію як лагідну, смиренну особу. Була мовчазною та особливо делікатною у спілкуванні з іншими. Добре знала польську мову, тому часто м. Ірина поручала перекладати їй духовні книжки на українську мову. Більшу частину свого часу сестра Марія проводила учитанні духовних книг та в молитовній злуці з Богом, дякуючи за отримані ласки. Завжди пам’ятала, щоб у всьому приподобатися Господеві. Своїм життям свідчила, що Ісус був її єдиною Любов’ю і Радістю. Часто ділилася своїми роздумами про зустріч з Господом після своєї смерті, як колись зустрінеться зі своїм батьком, якого ніколи не бачила.

    Померла с. Марія 15 серпня 2013 р. та похована в Зимній Воді поряд з нашими сестрами. Вічна їй пам’ять.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі