Події

17.06.2019 р. Б – Провінційний Празник  Пресвятої Тройці та святкування 25-ти ліття монашого життя сестер читати далі 

 

10.06.2019 р. Б – особливий день для цілої спільноти Сестер Чину Святого Василія Великого, бо цього дня з ласки Божої відзначила 100-ній ювілй від Дня народження с. Ольга (Марія) Ладжун – найстарша Сестра нашого Чину  читати далі 

 

25-28 жовтня  відбулася X Провінційна Капітула Сестер ЧСВВ в Україні читати 

 

19-21 жовтня відбулися реколекції для дівчат у с. Береги читати далі

Покликання – це дар

Витримати у Василіянському Чині аж до смерти!

 

  Цього року минає 95 років життя та 50 років монашого служіння с. Олександри Анелі-Христини Пущинської, ЧСВВ. Нелегкий, сповнений радості та смутку шлях випав на долю цієї сестри Василіянки… далі

 

с.Василія Гібовицька

У невеличкому галицькому селі Бовшеві 9 лютого 1895р. священичій родині о.Софрона та Стефанії Глібовицьких послав Господь першу доньку Олену. Дитячі роки Галя, так пестливо називали Олену, зростала в домі свого дідуся о.Леоніда Шафери. У 1901р. дівчинку віддають на навчання до Надвірнянської дівочої школи, по закінченя котрої Галя переїжджає до Івано-Франківська. Тут від 1908р. вона виховується і проживає в Інституті Марії, а також навчається в Учительській семінарії. Ці заклади були під проводом сестер-василіянок, тому навчання в семінарії та спілкування з монахинями утверджує дівчину у покликанні до монашого життя. Адже з самого дитинства Оленка мріяла служити Богові. У її щоденнику вона якось написала: ”Все для Бога – це ціль мого життя”.

У 1912р. Олена стає монахинею і отримує нове ім’я с.Василія. Найбільшим бажання с.Василія було якнайбільше уподібнитися до свого Господа. Тому з цілковитою посвятою вона виконує усі свої монаші обов’язки. Після закінчення Вчительської семінарії с.Василія та працює вихователькою у школі та сиротинці, які були при монастирі сестер-василіянок, навчає дітей релігії, співу, гри на фортепіано та ручних робіт.

  1. 11. 1918р. в день священомученика Йосафата с.Василія складає Довічні обіти, жертвуючи все своє життя, усі свої сили та здібності на служіння Господеві. Однак, слабе здоров’я монахині щоразу то більше перешкоджає її педагогічній діяльності. Вона ж вміла і це гідно прийняти з рук Божих.

У 1921р. для сестер-василіянок відкривається нова місійна станиця на території Закарпатської України. С. Василія є серед перших монахинь, які відважуються на таку нелегку працю. Плідна діяльність сестер поширюється й на територію сучасної Словаччини, де й помирає с. Василія 9 жовтня 1929р. від важкої недуги серця.

Слуга Божа залишилася в пам’яті сестер як смиренна, любляча й терпляча, відповідальна й надзвичайно пильна до своїх обов’язків та співсестер. Діти, які щиро любили свою вчительку не переставали шанувати її у своїх молитвах за неї, а й до неї. А вона й надалі допомагала їм у навчанні.

Цитата св.В.Великого

З природи люди бажають речей гарних і добрих.

А нема речі гарнішої милішої над добро.

А Бог є добрий, і коли хто бажає добра, той бажає Бога.